Friday 4 August 2017

місяць двадцять дев'ятий: літо-літечко

літо! і ми приїхали насолодитися ним до Львова! це вдалося нам сповна - було досить тепло, але не спекотно. Навіть один раз купалися в річці біля Стрия (мій Петро зі Стрия, якщо ви раптом не знали). Данусик воду обожнює - дістати його звідти було проблематично. Сидів допоки губи не посиніли - тоді мама висловила тату своє фе і батьки змирилися зі скандалом, який насувався. Взагалі зараз мені в вихованні найважчими є оці вічні реверанси-вмовляння-переконяння. Я ж не можу примусити цю маленьку особистість до якихось дій, якщо він не має бажання (і так би хотілося... хоч інколи). Але постійно переконувати теж набридає...

улюблене Данилкове слово це: "ні". У нього все спочатку "ні!", а після деталей малюк може "перепросити". Коли мама без настрою - це все невесело зовсім, тому усім мамам рекомендую робити самим собі дрібні приємності, аби в нас були сили і натхнення ростити малих принців та принцес... от і ми з Данилком разом ростемо та виховуємо одне одного - сваримося, миримося, домовляємося полюбовно... то вже як пощастить :)

у Данилка знову лінгвістичний прорив - на нього дуже позитивно впливає україномовне середовище, коли є більше людей аніж мама й тато. За три дні "кіба" (кораблик) перетворився на "кобаблик", і "кібі" (каміньчик) на "кібіньцик" - слова подовжуються і набувають упізнаваних рис. Завів собі "колєгів" - сусідських Сашка (9 років) та Дмитрика (7 років) і жити без них не може. Мама майже ревнує часом - а що буде, як невістку приведе в хату (це я так жартую)?

багато (в порівнянні) часу провів з бабусями-дідусями і вуйками-стрийками. Мій висновок - ми з Петром Данусику явно набридли, він прагне інших людей (ну, ми ж нікуди не дінемося все одно). Але це має й свої плюси - більше нових слів, комунікативних навичок і можливість батькам перемкнутися на інше

я знову вводжу традицію читати перед сном - а то станнім часом погано з тим виходило, то Данилко занадто втомлений: "вже спати", або не слухає і проситься гуляти. Досить вдало вийшло, але все одно якось максимум хвилин 40 удень виходить... я стараюся! але отак...

малюку сподобалося проводити час в палатці! так, у нього є своя власна міні-палатка, стоїть у нас в напівпорожній кімнаті. Данусик і раніше бавився там, але не так активно. А тепер йому цікаво ховатися, читати, "валятися" на подушках, вкладати спати тваринок - так цікаво спостерігати :)

ми багато готували з Данилком усіляких смаколиків. Заналом, я і раніше полюбляла пекти-варити з сином - і він чимось зайнятий, дитині цікаво, і це розвиває його, так й корисно знати, і мені не тре вигадувати; чим зайняти мацьопика - синергетика в дії! так от, у Львові ми з новою силою творимо і поглинаємо "ням-ням" (у Данилка є чіткий поділ між "гам" - просто їсти - і "ням-ням" - щось смачне)

а ще нам подобається сидіти у дощовий день у альтанці та пити чай з лимоном з термоса! розказую Данилку: " не йдемо гуляти, бо там дощик капає", а малюк мені: "мама, капішона", - що ж ти така немудра, капішона одягни і все, можна й далі гуляти, навіть в дощик...

отака коротка замальовка вийшла до нашого червня, а фото переставила з минулого посту, бо виявилося, що вони від 1-ого червня. Тому, перейдіть назад, там з'явилося зось нове :)

No comments :

Post a Comment