Friday, 23 September 2016

місяць дев'ятнадцятий: апу :P

цей місяць був дуде урожайний на зуби - у Данусика їх вилізло одразу 3 - оті перші кутні вже усі є. При чому вони якось лізли всі одночасно і хоча мали б були спершу верхні, а потім нижні, але у нас вийшло перше ліві, потім праві. Правда різниця між нижнім лівим і правим верхнім 3 дні, але факт є фактом. По числах - лівий нижній я побачила 3-ого серпн, а 5-ого вже засікла верхній правий. Правий нижній з'явийвся числа так 24-ого (приблизно, бо я не записала і тепер точно не пам'ятаю)

про словничок (нагадую, що я вирішила вести загальну нумерацію слів)
22. "альо" - насправді знає з місяців 10-и, але я забула розказати, то зараховую зараз. Плюс, саме зараз почав "гратися" в "альо" дуже інтенствно - може взяти телефон - мій, чи дитячий, чи планшет, чи пульт від телевізора (щось подібне на телефон) - і казати до нього: "альо". І до вуха притуляє, звісно... імітує "говоріння", сміх, паузи... така милота :)
23. "mammy" і "daddy" - важко вловити до кого що він каже; по-моєму, і те, і інше до нас з Петром обох - досить таки кумедно. Зараховую як одне слово, бо "мама" вже було в словнику, а отже, нове дише "daddy" Плюс, я рахую "значення" незалежно від мови, а не саме "слово"
24. "ууу" - то так слоник каже, ну, я так навчила, що то "ууу" хоботом слон робить. Якщо у вас слоник каже не "ууу", а щось інше - признавайтеся :)
25. "шшш" - шипить змія
26. "жжж" - жужить жучок чи мушка
27. "га-га-га" - кажуть гуси і часом качки
28. "кря-кря-кря" - качки крякають
29. "ква-ква-ква" - жабка квакає, прадва в нього якось "кря" і "ква" дуже подібні :)
30. вміє показати, що краб може клешнями, наче щипати
31. "кі" або "кві" - квіточки, каже і на зірки, і та квітки, і на якісь такі дрібні символи, наприклад, на мої сережки
32. "бі" - білочка, але рідко - непопурлярна у нас білочка...
33. топ слово місяця "apple" - звісно, "яблуко" українською - це так довго, в от "apple" - слово правильного розміру! яблука - улюблений Данусиковий фрукт, і яблучко "рішає" буль-яку проблему - як "шось не то", даєш дитині ябко і маєш спокій. Знає, де вони лежать - підходить до холодильника і каже: "апу", інтоняція наказова - щоб не сміли відмовити! отаий у нас "босс" в хаті

після повернення зі Львова у нас вдома завівся "ноцник" (горшок), але толку на разі ноль. Як посадим його туди, то малеча одразу хоче скочити і десь бігти. А ведмедика без проблем садить і хвалить за те сидіння на горщику. Тому будь-які поради в тому напрямку вітаються, хоча я схильна до 2-ох років не перейматися

ще пам'ятаю, якось мені "встрілило в голову" і я почала питати Данусика:
- покажи, де носик? - показує
- а в мами, де носик? - показує
- де очко? - показує своє
- а мамине? - теж показує
- а покажи вушко? - думаю: "та не знає він, що таке вухо, звідки йому то знати?" - показує!
- а мамине? - теж показує!
- покажи ротика? - це я вже, щоб "закрити тему" - показує! і мамин теж!
- а зубки? - показує!
- а язичок! - теж показує!!!
няня навчити не могла, бо я ж українською питала, я спеціально не вчила, час від часу - дуууже рідко - розказувала віршика:
летіла бджола - жжж - коло чола
летіла оса - жжж - коло носа
летіла мушка - жжж - коло вушка
а ще одна мушка - жжж - коло "брюшка" - це вже моя власна "самодіяльність почалася -
а гава летіла і в рот залетіла!

мальота прогресує - не встигаєм з Петром навіть зауважувати. Скоро геть дорослим стане :)