Wednesday, 3 August 2016

місяць вісімнадцятий: річка, спека, черепаха

а у нас повноліття "на носі" можна сказати - майже 18 місяців Данусику! що ж нового сталося... зі слів "виграє" перше місце цього місяця: "нема" - і нове, і улюблене. Можна сказати (з натяжкою), що Данилко сказав перше речення: "гав-гав нема", бо собачки-таки не було. І оте "нема" малюк повторює без зупину - випив водичку, каже: "нема", з'їв печенько - теж "нема". Друге нове слово у Данилка: "ляля" (лялька), кажу: "дай лялю" - приносить мені і каже: "baby?" (ця запитально інтонація це щось). Ще одне улюблене слово (майже як "нема"): "my". Забереш у дитни щось, а він як почне: "my! my! my!"

от буквально на останніх днях 18-ого місяця тато навчив Данилка ще одного слова! і слово це - черепаха! у Данусика звучить як: "чіпа". В нього є іграшки для ванни - велика черепаха-мама, яка плаває в воді і катає на спині три малі черепашки-дитинчата, ось ми повернулися до Лондона, почали знову з ними у ванні купатися та вивчили нове слово :)

вперше Данилко сам ініціював гру! звісно була та гра простою "ку-ку", але от тепер не ми йому вигадуємо забавки, а він сам починає "ку-ку"-кати і натякати, що його слід розважити. Аналогічно з танцями - як зачує десь музику, то буде тягнути нас танцювати, сидіти не смієш, всі мають разом рухатися :)

цікаво як малюк інколи застосовує слова у незвичний спосіб. От наприклад "па-па" почав казати, коли втомлюється і хоче вже побути лише з мамою - типу "гості забирайтеся геть", або: "мама, йдем додому, всім па-па". Це якісь такі асоціації... і правильні наче, і доволі своєрідні, мене вони усміхають. Чула, як замість: "па-па" казав: "bye-bye" - от якщо він слово знає і англійською і українською, це як одне слово рахувати, чи як два? вирішила відтепер рахувати нові слова щомісяця - їх з'явилося 4 і маємо у сумі 21 штука (плюс "baby" та "bye-bye", які я окремо не рахую). Звісно, рахуватиму лише поки мені пам'яті вистачатиме на них :)

а ще ми літали до Львова і оскільки погода була спекотною, то познайомили синоча з однією з улюблених татових забав - плавати у гірській річці (мама в нас більше море любить). Сказати, що Данусику сподобалося, це сказати ніц - він був в захваті! кидався камінцями в основному і сидів з татом в "джакузі" (гарська річка має таку течію, що воно відчувається як масаж водою) - звідти дитину доводилося силою витягати. Малюк навіть поспав на пляжі... також ми йому в нас у подвір'ї влаштовували pool party - велика миска і вода дорівнює щасливий Данилко, головне, що зайнятий на годину. А загорів - вав! волосся вигоріло - і такий весь смаглявий блондин вийшов!

при цьому чомусь почав боятися купатися - в ванну ставлю і не сідає, а стоїть і довго треба вмовляти сісти. Покласти нереально взагалі - крик одразу, голову помити важко - коли вода на очі тече теж "свариться" з нами. Це вже другий місяць так. Думаю ми з татом або якось загарячу воду набрали, або колись він схопив мило, а потім руками потер очі - пекло, звісно, і злякався та запам'ятав собі. Зате тепер менше використовую і мила, і шампуню, стараюся просто водою в основному - кажуть для дитячої шкіри того досить і здоровіше навіть

з суперечливого - любить собак, але лякається як вони гавкають. Бачить пса, то буде проситися йти до нього - дай погладити, навіть великого. А почує здалеку гавкіт то біжить на руки - боїться. Котів теж любить, але вони спритніше тікають і не даються побавитися, а собаки "терплять" Данусика :)

ми підстриглися! вперше! до того якось наче не було чого. Роботи перукарці аж на 7 хвилин, зате тепер набагато акуратніше виглядає. Звісно, коли помічав, що його чіпають, то крутив головою та махав руками, але я старалася відволікти і в мене добре виходило - підстигли гарно

правду хтось з відомих людисьок казав: "виховуйте себе, а не дітей, а вони братимуть з вас приклад". Подивися Данусик, як тато траву стриже і собі катати газонокосилку, і вилами бавитися, і віником подвір'я замітати - такий помічник росте :)

взагалі, за цей місяць прогрес як на мене шалений - і ходить набагато краще, ми по 20-30 хвилин могли по селу гуляти за руку, і якось поводить себе доросліше, і намагається говорити багато, повторювати старається за всіма... я колись читала, що подорожі дуже позитивно впливають на діток, ніби підштовхують їх до нових звершень - цікаво, це воно? чи просто півтора року це вже такий вік "цікавий"? :)