Saturday, 8 August 2015

місяць шостий: ма-м

напевно, вже з назви ви здогадалися, що Данусик почав мам-кати :) його "мам" наразі, то як останній аргумент в суперечці - якщо мама ходить навколо, але не бере "на ручки", то після звичайного заходу вередування прозвучить "мам" :) на разі Данусику допомагає :) ну, і ці "мам" я почула вже укінці місяця, тому ще мало вражень-спостережень за вживанням

ще Данусик почав пробувати сидіти, покищо виходить на 1-2 секунди і то хитаємося, як Пізанська вежа, але не все одразу, куди ж хлопчику поспішати? :)

з неприємного - ми вперше впали :( так-так, з дивану (зробили повне перевертання - на живіт-на спину-на живіт - і маминого дивану виявилося замало), тому тепер бавимося в основному на килимку на підлозі, а потім ще сидячи не втрималися і завалилися на бік... мама, то сприймає філософськи - шкоди дитину, звичайно, але з неприємними ємоціями теж треба знайомитися... при чому окрім, як емпірично, такі речі інакше й несприймаються, я думаю

пробували їсти яблуко, і печене, і сире - не сподобалося. Від абрикос теж відмовився (це в нас вже другий сорт в садку підійшов, з іншого дерева, думаю, вони виявилися кислими на Данусиковий смак, бо є кислішими за попередній ранній сорт). Кефір малюку не смачний, навіть цукрований, йогурт теж "нє". А от кабачок - "пішов" "на ура", поступово збільшуємо порцію... ще бабуся підказала файний "хак" як забавити дитину за столом - можна дати йому посмоктати огірок! зубів то нема, багато не наїсть

улюбленими іграшками виявилася - дерев'яна дошка (гризе її яснами, видно чимось подобається структура), маленькі баночки з-під вітамінів (в середині квасоля, в іншій гречка - тарабанить), шматок пінопласта (кумедно шарудить якщо ним бити по чомусь, легкий)... і навіщо мама гроші на забавки витрачає?.. ще любить бавитися бірочками на м'яких іграшках - може десятки хвилин ту бірочку перебирати (отих, де пише з чого виготовлено і де, як на одязі)

ми з Данусиком почали гратися в "ку-ку", спершу мама просто руками ховала обличчя і виглядала кукаючи, малюка то дуже дивувало, а потім він почав своїми руками мої долоні рухати - таке самостійне забавляння мамою. А потім ми трошки трансформували гру - мама вішає покривало на одну сторону ліжечка і з різних сторін виглядає кажучи "ку-ку". Перший раз Данусик від того реготав, а на третій (я ж підглядувала в процесі за його реакцією) крутив головою, видивляючись, де ж то я планую з'явитися - як швидко дітки вчаться!

ще малючок знає кілька віршиків - ясно, що не сам говорить ;) просто на його личку з'являється емоція впізнавання, коли я їх розповідаю :) і вміє сам тримати пляшечку - з піврочком Данусика!