Thursday 9 April 2015

місяць другий: а-гу-гу

оооо, який Данилко великий - має аж два! місяці! - такий активний: чеберяє ногами (так би й побіг вже), а як носити, то вимагає тіко вертикального положення і крутить головою на всі сторони (хоче якомога швидше вивчити цей світ)

усміхатися Данилко навчився ще минулого місяця, а тепер тішиться усім підряд - усім хто файно до Данилка звертається. І на додачу до усмішки почав ще й розмовляти - "аааау" (то напевно має бути "мяяяуу"), "ба", "а-гу" і навіть один раз вийшов на три склади - "а-гу-гу" - то так Данилко розказує, що йому наснилося. Часом у нас відбуваються цілі діалоги:
- Данилко, хто в мами гарний хлопчик?
- а-гу, - "звичайно, я" і усмішка на всі 32 (якби вони були...)
- Данилко, а хто любить маму?
- ааааууу, - "яяя! яяяяя! мояяя мама" і далі усміхаємся
- а як ти маму любиш?
- а-гу, а-гуууу, - "отак" і руки в різні сторони, наче показує як багато і сильно

за мамою і татом Данилко слідкує поглядом - аби раптом десь не загубилися, а то вони такі, за ними треба добре пильнувати :) а ще Данилко знає, що як "покликати" (похникати-заплакати), то хтось 100% візьме "на ручки" - і починає використовувати цю маніпуляцію (от звідки воно таке манюсіньке, стало таке хитрюще, га?..)

крім того другий місяць був повний пригод - ми їздили електричкою (до аеропорту): поїзд файно заколисує, Данилкові сподобалося там спати); ми літали (до Києва): в літачку підходить все - лежати на мамі (нарешті! цілих три години на мамі! і навіть не пробують кудись перекласти... ура!), бавитися на сидінні літачка, навіть перебиратися в польоті було цікавіше; ми ночували в Києві в готелі (наш літак запізнився і наступний рейс до Львова був наступного дня): взагалі не справило на Данилка враження - яка різниця де спати?; їздили в машині: це скучно, особливо якщо довго, і якось то жарко (від кондиціонеру), то холодно (коли двері відчиняють) - ніяк не пристосуєшся, і мама постійно то вбирає, то розбирає...

цього місяця Данилко познайомився з бабусею і дідусем і прабабусею - дідусь, то майже так як тато - постійно десь пропадає і дома буває лише ввечері, Данилко так і не придумав, що з ним робити; а от бабуся файна - вона з Данилком бавиться і бере "на ручки", не то шо мама - та сачкує на кожному кроці :), а прабабуся все просила Данилка поділитися молочком - він ніби й зрозумів, що то вона дражниться, але якась підозра залишилася :)

ще Данилка почали приваблювати перші іграшки - можна ввімкнути мобіля над ліжечком аби грав музику і крутив тваринок, а самій попити каву. Ну і брязкальця наше все - якщо мама тарабанить, то Данилку то дуже цікаво - таке кольорове і шумне. А мама з нетерпінням чекає моменту, коли Данилко вже буде бавитися (хоча б ініціювати гру) сам :)

13 comments :

  1. як ти гарно написала.... з такою любовю і теплом, ммммм)))) отак аж бау які ви файні;)

    ReplyDelete
  2. "от звідки воно таке манюсіньке, стало таке хитрюще, га?.." - ну от дійсно, в кого ж воно таке вдалось? :))))
    Скільки у вас відкриттів! Аж заздрю Данилкові - для нього все вперше.
    З приїздом вас. З нетерпінням чекаю на зустіч.

    ReplyDelete
    Replies
    1. обов'язково зустрінемося :)

      Delete
  3. хіхі )) маму з татом і дійсно пильнувати треба, а то ще сачкувати почнуть ))
    То ви зараз на Україні? Я уявляю яка то радість бабусям і дідусям. То певне ще й перший внук.

    ReplyDelete
    Replies
    1. так, на Україні, так тішаться і так перший у всіх :)

      Delete
  4. так гарно ти статейку написала ніби від імені Данилка :) а ще я пригадала себе, коли ти написала, що дочекатись не можеш, коли малюк почне собі бавитись )

    ReplyDelete
  5. двічі писала вже коментарі, а їх немає :( невже не пройшли рев'ю? )) Гарно ти від імені Данилка написала! Молодці, що на Україну злітали! А у фразі "А мама з нетерпінням чекає моменту, коли Данилко вже буде бавитися сам" - так себе пригадую ))))

    ReplyDelete
    Replies
    1. просто давно не виходило online :)

      Delete
  6. Ой, ти фоточки додала! такий файнютик маленький! Данилко мені на тебе якось дуже схожий, а курносий носик ну точно як в Емілі ))) так собі спанькає солодко )))

    ReplyDelete
    Replies
    1. таааа, нарешті дісталася до нормального "компутера", а то все планшеткою бавлюся - а я на ній не вмію гарно форматувати текст з фото :)
      а про носик - я навіть не знаю... мені у всіх маленьких діток носики курносі-малюсінькі-гарнюсінькі - ну, знайди фото Петра, то ж не може дитина зразу з такою "носярою" народитися?! :)

      Delete
    2. та, у всіх діток носики курносі, тільки в моєї Емілі якийсь дуже курносий ))) принаймні так мені здається, але "малюсінькі-гарнюсінькі" - це правда! І ще кажуть, що ніс в людини росте все її життя ))) не знаю на скільки то правда - треба якось почитати про носи якусь перевірену літературу )))

      Delete
  7. Яка лапочка!!! Мені також на тебе схожий, але то все дуже скоро може помінятись. Наш був на Петю схожий, а зараз сама бачу що моя копія ))

    ReplyDelete