Thursday, 28 February 2013

про "балакаючу" техніку

в нас з Петром з'явився новий "прикол" - ми постійно перекривляємо "балакаючі" записи - в ліфтах, метро, в телефоні...

це нагадало те відео (стареньке) з шотландцями, які намагалися доїхати на 11-ий поверх ліфтом, що керувався голосом - таки дуже смішно :)

Monday, 25 February 2013

новий Skype офіс у Лондоні

не минуло і півроку (2 тижні насправді), як ми переїхали у новий офіс і я про нього вирішила розповісти. Звісно, логічно було б мати фотки старого і зробити порівняння, але як-то кажуть: "пізно". Тому повірте на слово, що попередній був не набагато гірший, просто у ньому Skype вже прожив якийсь час і, очевидно, як і усе, де перебуває багато людей, пообшарпався з часом. А новий - він brand new і дуже стильний

попередня будівля була сучасною - звичайнісінький собі будинок-офіс ззовні; тому, в контексі екстеріору, цей definitely має +1, ось вам офіційний лінк на будівлю, де наш офіс розташований. І так! він саме таким і є (тут фото)!!! ну, і ще трошки вас заінтригую - фотки офісу inside будуть - потім! нині по обіді, думаю... а зараз, як я бачу його outside!

Wednesday, 20 February 2013

місяць перший: квартира на Oxford Street

квартира, де ми мешкаєм у Лондоні (та, котру нам Microsoft винайняв на перші 2 місяці), знаходиться на бічній вулиці Oxford Street. Oxford Street повна-повнезна магазинів: і відомих торгових марок, і дизайнерів (вже десь про то казала...), і з одягом для "простих смертних" - це, загалом, дуже навіть прикольно, але!

наша бічна вуличка "slightly" інша... це арабська вуличка!!! навколо одні східні магазини, ходить купа "замотаних нінзь" (thanks Мар'яні за точне порівняння), в кафе не продають алкоголь, зате є кальяни на кожному столику - і той запах не вивітриться з Edgware Road навіть через років 100... "замотані нінзі" - це історія окрема... от що мене в них найбільше дивує, то це їхня кількість по магазинах навколо - де вони ходять у тих блискучих футболках-джинсах-сукнях?.. їх значно більше, аніж західних дівчат, і вони купують більше, і ходять з більшими пакетами... а ще - от як кажуть "східняки" (це так Петро арабів називає): "наші жінки себе не виставляють напоказ, вони красиві лише для свого чоловіка вдома, на людях вони завжди скромні...", а тепер мої спостереження:
  • іде така "нінзя замотана": в чорному, на голові якась "фігня", щоб волосся не було видно, але личко! йой! воно розмальоване десь так, як я виглядала на випускному в універі (в мене була блакитна сукня в фіолетові та рожеві метелики і такі самі тіні на очах - від фіолетового до рожевого і "назад" до блакитного). Там тонна косметики - і стрілки тобі, і тіні кольорові, і помада яскрава... і ще аромат - шлейф квіткових парфумів за нею тягнеться кілька метрів
  • іде європейка (навіть уточню - блондинка - тобто, точно європейка або американка, нічим східним і не пахне) - вона в якихось "странних" джинсах, в звичайній курточці і футболці, взагалі не намальована! в неї волосся - наче і не розчесане та "плаче" за гребінцем :)
то хто з цих двох образів привертає до себе увагу?! таких розмальованих жінок, як "східнячки", я не бачила ніде - ні на вечірках, ні на весіллях, ні в клубах. Чесно-чесно! і я зовсім не расистка, хіба трішки :Р

той будинок, де ми живем, називається "Forset Count". І він весь - це апартаменти, які здають на день, тиждень, місяць, чи "скіко тре". В оплату одразу включені всі комунальні та всі податки. І навіть "тьотя" приходить раз на тиждень прибрати і замінити постіль та рушники. Якщо вам потрібно частіше, то і пральна машина є, і пилосмок, і швабра, і відро - як я люблю казати: "enjoy". Кухня теж повністю укомплектована - і посудом, і склянками, і горнятами, і сковорідко-баняками, і технікою (посудомийна машина, тостер, електричний чайник, мікрохвильова та духова шафа теж)

Tuesday, 12 February 2013

Салман Рушді "Сатанинські вірші"

тиждень четвертий: паби

ну, тааа, час прийшов - розкажу про лондонські паби. Ми відвідали (і я, і Петро) по кілька (і разом, і окремо - зі своїми командами по роботі), тому вже є якісь враження

перш за все - забудьте все, що ви знаєте про паби. То, що в Україні називають пабами, то не паби "ні разу"! британський паб - це така суміш вишуканого будинку, класичного інтеріору (дерев'яні панелі, масивні сходи, кришталеві люстри, дзеркала, тьмяне освітлення...), дерев'яних (переважно брудних) столів та стільців, телевізорів (для трансляції футболу, перепрошую - соккеру) і ПИВА (часто розлитого по дощаній підлозі), а ще - просто юрби "народу" всередині та - увага! - ззовні

і ще - хто сказав, що в пабах сидять?! відсотків 70 стоїть - всюди! - в проході, під барною стійкою, на сходах, при вході, і, як я вже казала, на вулиці під вікнами - ВСЮДИ. Для отаких вуличних стоянь між вікнами ззовні приладнані полички (щоб склянку було де "притулити"), інколи стоять столики... і байдуже, що "за бортом" +1, якщо це п'ятниця - то буде людяно. Взагалі британці якась "гаряча" нація (купа дівчат в +1 в туфлях та спідницях ходить по вулиці), але про це потім...

подібні юрми починають "кучкуватися" навколо пабів ще у четвер - у п'ятницю ж свято вже у розпалі десь так з 19-ої... а якщо футбол (соккер!) - то взагалі "без варіантів" :)

Wednesday, 6 February 2013

про музеї: British Museum, Victoria&Albert Museum, Science Museum, Natural History Museum

не скажу, що музеї аж дуже мене цікавлять в принципі - насправді, скільки ми з Петром не подорожували, до музеїв нам діла не було. Але це все тому, що під час подорожі ми часто обмежені у часі - хочеться більше міста побачити, дістати досвід чогось локального, а не на якісь викопані древні глечики дивитися

у Лондоні ж нас ніхто/ніщо не підганяє, тому, коли центр був досліджений, ми почали планувати свої довгі прогулянки вихідного дня до якогось музею - на оглядини, що там є усередині. Ми вже були у British Museum та у Victoria&Albert Museum. Вони чимось подібні, оскільки кожен включає в себе культурні надбання з усього світу - чи великої частини світу - скульптури, картини, меблі, одяг, прикраси, монети, глечики (ну, насправді то є посуд, просто оці "глечики" для нас зовсім нецікавими виявилися)... я б описала вміст як: "все, що познаходили в своїх колоніях, те й поназвозили" - і багато британців формально зі мною згодні. До речі, колишні колонії вимагають, щоб Британія повернула вивезені артифакти, Британія ж, звісно, "не ведеться" :)

а от Science Museum (де на простих прикладах демонструються фізичні явища) та Natural History Museum (зі скелетом динозавра всередині) мене чомусь не вразили. Science Museum сподобався Петру (ну, ясно що - там же літачки на стелі), а мені було нудно... в Natural History Museum крім динозавра - ніц цікавого, купа каменюк і опудала тварин...

ще усі головні музеї у Лондоні мають безоштовний вхід, тому там завжди людяно. Дуже багато дітей - хоча, здавалося би, що дітям може бути цікавого у таких музеях? але от, батьки приводять, розповідають, що тут зібрано. І ще дітей намагаються розважати на кожному кроці - є закапелки, де можна приміряти старовинний одяг, або перемалювати з трафарету текст таблички відмерлою мовою... є купа-купезна лавочок і стільчиків, щоб можна було перепочити (ну, тааа, музей на 5 поверхів...), і завжди є кафе

Monday, 4 February 2013

тиждень перший: от ми і в Лондоні

отже, початок! початок неймовірної пригоди з назвою - "а давай поживемо у Лондоні?!" прибули ми з чоловіком до Лондона десь майже опівночі у неділю, а понеділок в нас уже робочий день... тому перший наш тиждень був не надто асоційований з містом, зате аж занадто - з британською англійською, офісом Skype та купою паперових завдань (про що обов'язково пізніше і у деталях)

проте... проте було кілька (аж два!) вражень, що в'їлися якось безумовно. По-перше, місто чисте. Увечері по тротуарах їздять величезні пилесмоки і прибирають, на асфальтах немає калюж - як наслідок, у людей неймовірно чисте взуття! а ще перед переходами через дорогу великими буквами пише, на яку сторону дивитися (LOOK LEFT, LOOK RIGHT, LOOK BOTH WAYS) - з лівостороннім рухом це дуже помічні надписи :)

по-наступне, люди вічливі. Усі намагаються бути корисними (хочуть допомогти) і проявляють щиру зацікавленість вашими справами (де ви живете? шукаєте собі помешкання? а яка ціна, який район? це дорого, але район хороший, спробуйте знайти щось ось тут; які плани на вихідні? підіть туди-то і туди-то; ви вже заповнили анкетку номер 342 (і це не жарт, їх дійсно 100500)?.. ні? ось мій приклад - і так далі), а ще завжди дивляться в очі, потискають руки при зустрічі (і дівчатам теж!) та п'ють чай з молоком