Wednesday, 5 October 2016

bye bye, Skype!

місяць двадцятий: малий шкодник

почну зі словничка:
34. "ка" - слово недоведене, але є підозра, що воно означає "кава" - тато з Данилком щоранку роблять мамі каву, або "ноцник" - теж звучить як: "ка". Або і то, і то - в діток часто один склад позначає кілька речей. Так що ми з Петром ще дешифруєм :)
35. "пе" - теж недоведене, але здається то є "пес". Просто, коли я питаюДанусика: "песик?" - він мені відповідає: "гав-гав". І от як перевірити, шо "пе", то є "пес"? коли прощу: "покажи", то веде до вікна... досліджуємо...
36.  "ту-ту" - поїзд
37. "ух-ух" - сова
38. "іа" - ослик
39. "туда" - вже давно каже, але я забувла згадати, ще й пальцем показує куди він хочем

з ноцником є деякий прогрес - приносить його, показує, щоб я зняла памперса, коли знімаю, то сідає. Але ніц не робить! так що успіх сумнівний - але хоч щось :)

почав цікавитися ліжечком, просить аби поставили його туди, може навіть прилягти і вкритися. Але спати там не планує - все на рівні "погратися"

розібрався з сортером - раніше знав лише куди коло пхати, тепер вже всі фігури вірно розсортовує. Аналогічно має кілька пазликів, то якість простіші - де знизу намальовані ті тваринки, які треба запихати - він складає. Де знизу порожньо - то сам ні, але якщо я покажу, куди ставити - то поставить, ну, сам може лише деякі очевидні фігурки, наприклад, жираф з довгою шиєю. Ці забавки йому вже навіть набридли, часом неоче складає. Чим таким можна зацікавити півторарічного малюка?

цього місяця Данилко "вчудив" першу "шкоду" - викинув з вікна шкапретки! при чому такий зранку милий, показує щоб я дала погратися. Ну, мені ж не шкода - 5 нових пар! з яких він викинув 6 штук, поки я десь відволіклася! вікно у нас безпечне - він не вилізе і дірка маленька, але от шкарпетки пролізли. Одну я знайшла на підвіконні, другу виловила з парапету довгою шваброю, при цьому ще 3 з того парапету впали до сусідів на терасу. Ходила "побиралася". Але історія на цьому не скінчилася, бо наступного дня Данилко викинув босоніжка! я знову ходила до сусідів... а ще наступного 2 книжки! був сварений, навіть татом (в нас тато добріший і лагідніший, а мама любить "строїти"), правда сусіди у відпустці, тому книжки так і валяються... ну, і походнішало, тому вікна в основному зачинені, більше втрат нема. А чи надовго?..

друга "шкода" була, коли Данусик сам вийшов на балкон. При чому так тихо-тихо. Ми були в іншій кімнаті і я кажу Петру: "чьо так тихо?" - Петро пішов глянути: "чьо там" - а це чудисько на балконі! балкон теж повністю безпечний - але треба за малечею вже слідкувати - капці!

переїхали цього місяця за загальний стіл. Ну, сидить він на своєму стільчику,  але стільницю я вже не ставлю, а присуваю до нашого столу. Данилко навіть почав проситися сидіти на наших стільцях - відчуваю, що недовго ще тому стільчику нам служити... такий малюк поважний, все повторює за батьками

в тему про повторює - "папужить! дійсно все. При чому як каже Петро: "хоч би щось добре". От зуби чистить він неохоче, а як покривитися, чи язика показати, чи побачити, що ми їмо морозиво, і вимагати собі - то це бігом. Пора вже фільтрувати, що при ньому робимо та кажемо :)

і така "модніца" росте - якщо я щось куплю йому, то все мусить поміряти, буде носитися з тими капцями і в тих джинсах - от де воно в тх діток береться? :)

Friday, 23 September 2016

місяць дев'ятнадцятий: апу :P

цей місяць був дуде урожайний на зуби - у Данусика їх вилізло одразу 3 - оті перші кутні вже усі є. При чому вони якось лізли всі одночасно і хоча мали б були спершу верхні, а потім нижні, але у нас вийшло перше ліві, потім праві. Правда різниця між нижнім лівим і правим верхнім 3 дні, але факт є фактом. По числах - лівий нижній я побачила 3-ого серпн, а 5-ого вже засікла верхній правий. Правий нижній з'явийвся числа так 24-ого (приблизно, бо я не записала і тепер точно не пам'ятаю)

про словничок (нагадую, що я вирішила вести загальну нумерацію слів)
22. "альо" - насправді знає з місяців 10-и, але я забула розказати, то зараховую зараз. Плюс, саме зараз почав "гратися" в "альо" дуже інтенствно - може взяти телефон - мій, чи дитячий, чи планшет, чи пульт від телевізора (щось подібне на телефон) - і казати до нього: "альо". І до вуха притуляє, звісно... імітує "говоріння", сміх, паузи... така милота :)
23. "mammy" і "daddy" - важко вловити до кого що він каже; по-моєму, і те, і інше до нас з Петром обох - досить таки кумедно. Зараховую як одне слово, бо "мама" вже було в словнику, а отже, нове дише "daddy" Плюс, я рахую "значення" незалежно від мови, а не саме "слово"
24. "ууу" - то так слоник каже, ну, я так навчила, що то "ууу" хоботом слон робить. Якщо у вас слоник каже не "ууу", а щось інше - признавайтеся :)
25. "шшш" - шипить змія
26. "жжж" - жужить жучок чи мушка
27. "га-га-га" - кажуть гуси і часом качки
28. "кря-кря-кря" - качки крякають
29. "ква-ква-ква" - жабка квакає, прадва в нього якось "кря" і "ква" дуже подібні :)
30. вміє показати, що краб може клешнями, наче щипати
31. "кі" або "кві" - квіточки, каже і на зірки, і та квітки, і на якісь такі дрібні символи, наприклад, на мої сережки
32. "бі" - білочка, але рідко - непопурлярна у нас білочка...
33. топ слово місяця "apple" - звісно, "яблуко" українською - це так довго, в от "apple" - слово правильного розміру! яблука - улюблений Данусиковий фрукт, і яблучко "рішає" буль-яку проблему - як "шось не то", даєш дитині ябко і маєш спокій. Знає, де вони лежать - підходить до холодильника і каже: "апу", інтоняція наказова - щоб не сміли відмовити! отаий у нас "босс" в хаті

після повернення зі Львова у нас вдома завівся "ноцник" (горшок), але толку на разі ноль. Як посадим його туди, то малеча одразу хоче скочити і десь бігти. А ведмедика без проблем садить і хвалить за те сидіння на горщику. Тому будь-які поради в тому напрямку вітаються, хоча я схильна до 2-ох років не перейматися

ще пам'ятаю, якось мені "встрілило в голову" і я почала питати Данусика:
- покажи, де носик? - показує
- а в мами, де носик? - показує
- де очко? - показує своє
- а мамине? - теж показує
- а покажи вушко? - думаю: "та не знає він, що таке вухо, звідки йому то знати?" - показує!
- а мамине? - теж показує!
- покажи ротика? - це я вже, щоб "закрити тему" - показує! і мамин теж!
- а зубки? - показує!
- а язичок! - теж показує!!!
няня навчити не могла, бо я ж українською питала, я спеціально не вчила, час від часу - дуууже рідко - розказувала віршика:
летіла бджола - жжж - коло чола
летіла оса - жжж - коло носа
летіла мушка - жжж - коло вушка
а ще одна мушка - жжж - коло "брюшка" - це вже моя власна "самодіяльність почалася -
а гава летіла і в рот залетіла!

мальота прогресує - не встигаєм з Петром навіть зауважувати. Скоро геть дорослим стане :)

Wednesday, 3 August 2016

місяць вісімнадцятий: річка, спека, черепаха

а у нас повноліття "на носі" можна сказати - майже 18 місяців Данусику! що ж нового сталося... зі слів "виграє" перше місце цього місяця: "нема" - і нове, і улюблене. Можна сказати (з натяжкою), що Данилко сказав перше речення: "гав-гав нема", бо собачки-таки не було. І оте "нема" малюк повторює без зупину - випив водичку, каже: "нема", з'їв печенько - теж "нема". Друге нове слово у Данилка: "ляля" (лялька), кажу: "дай лялю" - приносить мені і каже: "baby?" (ця запитально інтонація це щось). Ще одне улюблене слово (майже як "нема"): "my". Забереш у дитни щось, а він як почне: "my! my! my!"

от буквально на останніх днях 18-ого місяця тато навчив Данилка ще одного слова! і слово це - черепаха! у Данусика звучить як: "чіпа". В нього є іграшки для ванни - велика черепаха-мама, яка плаває в воді і катає на спині три малі черепашки-дитинчата, ось ми повернулися до Лондона, почали знову з ними у ванні купатися та вивчили нове слово :)

вперше Данилко сам ініціював гру! звісно була та гра простою "ку-ку", але от тепер не ми йому вигадуємо забавки, а він сам починає "ку-ку"-кати і натякати, що його слід розважити. Аналогічно з танцями - як зачує десь музику, то буде тягнути нас танцювати, сидіти не смієш, всі мають разом рухатися :)

цікаво як малюк інколи застосовує слова у незвичний спосіб. От наприклад "па-па" почав казати, коли втомлюється і хоче вже побути лише з мамою - типу "гості забирайтеся геть", або: "мама, йдем додому, всім па-па". Це якісь такі асоціації... і правильні наче, і доволі своєрідні, мене вони усміхають. Чула, як замість: "па-па" казав: "bye-bye" - от якщо він слово знає і англійською і українською, це як одне слово рахувати, чи як два? вирішила відтепер рахувати нові слова щомісяця - їх з'явилося 4 і маємо у сумі 21 штука (плюс "baby" та "bye-bye", які я окремо не рахую). Звісно, рахуватиму лише поки мені пам'яті вистачатиме на них :)

а ще ми літали до Львова і оскільки погода була спекотною, то познайомили синоча з однією з улюблених татових забав - плавати у гірській річці (мама в нас більше море любить). Сказати, що Данусику сподобалося, це сказати ніц - він був в захваті! кидався камінцями в основному і сидів з татом в "джакузі" (гарська річка має таку течію, що воно відчувається як масаж водою) - звідти дитину доводилося силою витягати. Малюк навіть поспав на пляжі... також ми йому в нас у подвір'ї влаштовували pool party - велика миска і вода дорівнює щасливий Данилко, головне, що зайнятий на годину. А загорів - вав! волосся вигоріло - і такий весь смаглявий блондин вийшов!

при цьому чомусь почав боятися купатися - в ванну ставлю і не сідає, а стоїть і довго треба вмовляти сісти. Покласти нереально взагалі - крик одразу, голову помити важко - коли вода на очі тече теж "свариться" з нами. Це вже другий місяць так. Думаю ми з татом або якось загарячу воду набрали, або колись він схопив мило, а потім руками потер очі - пекло, звісно, і злякався та запам'ятав собі. Зате тепер менше використовую і мила, і шампуню, стараюся просто водою в основному - кажуть для дитячої шкіри того досить і здоровіше навіть

з суперечливого - любить собак, але лякається як вони гавкають. Бачить пса, то буде проситися йти до нього - дай погладити, навіть великого. А почує здалеку гавкіт то біжить на руки - боїться. Котів теж любить, але вони спритніше тікають і не даються побавитися, а собаки "терплять" Данусика :)

ми підстриглися! вперше! до того якось наче не було чого. Роботи перукарці аж на 7 хвилин, зате тепер набагато акуратніше виглядає. Звісно, коли помічав, що його чіпають, то крутив головою та махав руками, але я старалася відволікти і в мене добре виходило - підстигли гарно

правду хтось з відомих людисьок казав: "виховуйте себе, а не дітей, а вони братимуть з вас приклад". Подивися Данусик, як тато траву стриже і собі катати газонокосилку, і вилами бавитися, і віником подвір'я замітати - такий помічник росте :)

взагалі, за цей місяць прогрес як на мене шалений - і ходить набагато краще, ми по 20-30 хвилин могли по селу гуляти за руку, і якось поводить себе доросліше, і намагається говорити багато, повторювати старається за всіма... я колись читала, що подорожі дуже позитивно впливають на діток, ніби підштовхують їх до нових звершень - цікаво, це воно? чи просто півтора року це вже такий вік "цікавий"? :)

Tuesday, 26 July 2016

місяць сімнадцятий: жираф!

наш Данусик сказав своє перше повне слово! я маю на увазі не якісь "гав-гав", "мяв-мяв", чи такі очевидні, як "мама", "тата", не скорочення, яко "гам", чи "пік" ("пець" - гаряче), а от просто СЛОВО. І це слово у нас виявилося - ЖИРАФ! отак от :)

вже після того, як Данилко почав казати жираф, мені Петро ще скинув статтю про те, як діти вивчають нові слова. Якщо коротко - то малюкам легше запам'ятати слова, які казалися лише в конкретному місці і в дуже конкретній ситуації. Тому от авокадо дитя запам'ятовує швидше, аніж "йди сюди", бо "авокадо" чує лише на кухні, за трапезою. В мене з жирафом якось приблизно так і вийшло - читала книжку, вона мені не подобалася, але от Данусик приніс. І отак він кілька днів приносив мені читати одну й ту ж книгу, де була намальована жирафа і запам'ятав! класний був момент, коли він каже: "жира?" ("ф" пропускає і отака запитальна інтонація) - мама аж "в осад випала" :)

вже раз пішла мова за слова, то перерахую все, шо Данилко вміє сказати:
  1. "гав-гав" - то є песик ("собака" ще не знає) і лисиця
  2. "ау" - вовк (звук, наче виє)
  3. "пі-пі" - мишка
  4. "ко-ко" - буль-яка пташка і все жовте (навіть часом верблюд)
  5. зайчик сопе (шморгає) носиком
  6. вміє класно хрюкати на свинку і на слона, а часом і на гіпопотама
  7. "ме" - коза
  8. "бе" чи "ба" - баранчик (по англійськи "ба", то він якийсь такий середній звук каже між "а" і "е")
  9. "жжжж" - на всі машинки, поїзда, літаки, колеса, і на світло ламп теж (якась така асоціація з фарами?..)
  10. "пі" - "пік", якщо даю їсти гаряче, коли показує на духову шафу, або на моє горня з кавою
  11. "па-па" - коли прощається, почав казати його частіше, при цьому махає рукою
  12. "мама" - каже і мені і Петру, коли питаю: "де тато?", то показує на Петра, але каже "мама" :)
  13. "нє" - це топ слово місяця, ще робить характерний жест рукою, наче відсовує від себе те, що я йому пропоную
  14. "гам" - встає дитина зранку, голодна як вовк, і одразу: "гам" каже - і все мамі ясно :)
  15. "бух" - щось впало або м'яч :)
  16. "oh, wоw" - здивування, отак по-британськи ;)
  17. жираф!
ще у нас з'явився 9-ий зуб! це перший з кутніх. Я його якось навіть не одразу побачила, помітила вже таким величеньким, і чомусь я їх чекала знизу, а виліз верхній. Потім перевірила - то порядок вірний, перші верхні лізуть, і чому я чекала його знизу? :)

в харчуванні зміна лише одна - почала давати смажене. Не знаю чи багато на його вік, але щотижня є сирники з бананом, є млинці з кабачка (як дируни, але кабачок замість бульби) і ще разок свинні котлети. Рагу я смаженим не вважаю, бо воно в мене більше виходить, як соте - в своєму соці "томиться". Намагаюся якось уніфікувати меню, щоб хоч 3 дні в тиждень ми їли всі разом, а решту 4 готую йому окремо. Звісно, що малечі даю менш засмажене, світлого кольору і солю менше, ніж якби то було просто нам... колись же має перейти до загального столу чи не так? і друга зміна це помідори, огірки, перець - даю сирими без обмежень, Данусику подобається :)

оскільки пост пишу з запізненням, то ніц мені більше такого особливого не пригадується. Але десь тоді я звернула увагу, як Данусик вбирається. І мені здалося, що він розуміє набагато більше, аніж ми, батьки, собі думаєм. Діалог:
- ходи вдягатися
- нє
- Данусику, ходи до мами
- нє
- бери штани на ліжечку і принось, - ще пальцем вказую на штани. Бере! і приносить!
- сідай, будем штанці вдягати, - повертається до мене дупою і сідає мені на ногу, як на стільчик. Коли наставляю штани, то запихає ноги
- вставай, - встає і чекає поти штанці мама натягне. Почекати, копи застібну ґудзика, вдається не завжди. Знову кличу довго, аби прийшов, малюк регочеться і обходить мене якомога далі, але мама таки зловила чудисько, чудисько сміється
- тримайся за маму і підіймай нозю, будем шкарпетку одягати, - тримається за плече, по черзі ноги підіймає, я одягаю шкарпетки
- давай футболку знімати, "по-дорослому", - підіймає руки до гори, я знімаю футболку та одягаю іншу, Данилко шукає рукава сам, я лиш направляю руці. Так само вже при виході подає ноги взутися, тримаючись за мене чи стілу. І в куртку теж сам руки запихає, я хіба допомагаю - ну все ж розуміє дитина! ясно що мені моя дитина просто геніальна, простіть мені інші батьки - думаю ваші для вас теж геніальні "шо капці" навіть в 3 місяці вже були, коли казали "агу", зате як геніально казали! :)

UPD від 27-ого липня 2016 року
мені щойно нагадали, що Данусик вміє витирати серветкою і собі бузю, і комусь, і стола теж, і руку об руку стріпати може. Але це він давно навчився, можливо, навіть на місяці 11 (брав з діда приклад, коли він витирав стола)... просто зараз малюк це вже робить просто професійно :)
end of UPD від 27-ого липня 2016 року