Sunday, 18 December 2016

місяць двадцять другий: вдома з батьками

минулий місяць був нульовим в сенсі зубів, зате в листопаді у Данусика вилізли аж два ікла - верхні, 3-ого листопада праве, а 18-ого ліве. Тепер мама чекає з нетерпінням на нижні. Я загалом чекаю на всі 20 зубів - мрію, що Данилко перестане вночі прокидатися. Наївна та мама, пра? :)

оскільки я тепер безробітна, то ми з Петром вирішили не платити няні, тому Данусик зараз зі мною дома. Мені було трохи важко знову влитися у цей режим, але здається ми обоє вже звикли за кілька тижнів. Виявилося, що Данилко стільки всього знає, чого батьки раніше не помічали! наприклад, чудово підспівує пісеньку: "Twinkle, twinkle little star". І навіть повторює: "one, two, three, four, five", хоча навряд чи розуміє, що він таке каже. Але набагато більше він у вчиться у нас з Петром - нові слова з'являються, нові забавки, з новою силою повернулася любов до книжечок і малюнків у них... 

минулого місяця Данусик сказав перше англійське речення - "this is the ...", але цим не обмежився ;)
61. "ку-ку", яке Данусик в жовтні перетворив на англійський варіант: "peekaboo", в листопаді я навчила доповнювати реченням: "I see you"! насправді це з однієї іграшки, котрою ми час від часу у Львові бавилися. Ну, тобто, від іграшки навчилася я, Данилко, звісно, давно забув, що там було в липні. От гралися в "ку-ку" - я імітувала забавку, а синочок імітував мене - так і навчився. До речі, вимова англійська у нього дуже чітка і слова неспотворені зазвичай (вони, правда, всі короткі, але така вже мова загалом), а от українські я переважно "вгадую"
62. навчила мацьопо казати: "I love you". Я йому: "я тебе люблю", а він мені: "I love you"
63. "чіпок" - літачок, а також гвинтокрил і часто зірки в небі (саме - як світло в нічному небі, а не на картинці) та ліхтарі. Історія пов'язана з цим словом феєрична. Отож, я колись в блозі розповідала про 5-е листопада в історії Британського Королівства (можна пошукати в архіві по листопадах минулих років, кому цікаво), крім того в першу суботу цього місяця відбувається парад новообраного мера-лорда Лондона (той, котрий мер району City - теж читати в архівах, якщо хтось пропустив і хоче знати деталі), тому цілий тиждень повсюдно у Британії, а особливо Лондоні, салюти, які закінчуються епічним фейерверком від лорда-мера в суботу. І я один з таких салютів показала дитині - після того щовечора малюк тягне батьків до темного вікна, і вдивляється в ніч, і щось там шукає. А оскільки від нас недалеко (по Лондонських мірках) аеропорт City (найменший і найекслюзивніший), то літаків у небі багато літає. Таким чином всі блимаючі точки в темному небі стали літачками: "чіпок"
64. "чіку" - чай, від мого нав'язливого: "ідем вип'єм чайку". На чашку теж може так сказати
65. "мак" - хмарка
66. "кіба" - хліб, напевно від питального: "хліба?"
67. "кібі" - камінчик
68. "те", "оте", "а це" - коли пальцем вказує, взагалі багато отак показує і наче просить: "назви мені, що це". Я прям здивована (як завжди, щомісяця і щоденно) з такого прагнення до знань
69. "тааак" - це зовсім не означає згоду, в жодному разі! це я кажу: "отак", або ще: "тааак, що тут у нас твориццця?!" і ота "мавпа" повторює з точнісінько моєю ж інтонацією! :)
70. "бозі, бозі" - коли дратуюся, то часом можу прошепотіти: "Боже, Боже" - і от повторює! теж пошепки! тепер вчуся не примовляти
71. мою маму ідентифікує по імені: "Баля", насправді - Валя :)
72. a cow - повторює за музичною забавкою, тою від якої я набралася: "I see you". Так, як ви могли здогадатися, ми знову у Львові і цю іграшку моя Саша і її Софійка знову дали Данусику побавитися. За що - дякую! з тою ж іграшкою каже: "a dog" - але по-моєму знає давно, просто "не признавався". Аналогічно свинка, яка часом звучить як: "гіп" - переставляє букви - всі ці англійські слова звучать лише в комбінації з англомовною фермою! в побуті використовує українські аналоги : "гав-гав", "хрю", "му". Тобто, дитина відрізняє, що з нами одною мовою, а там іншою, якось так мені видалося...
73. "тук-тук" - стукати навчився, здається, минулого місяця, а можливо, і ще раніше - ми віршика про дятла читали, то він навчився від мене. Тобто, коли Данилко чув: "дятел", то він починав пробувати стукати. Тепер вже сам каже: "тук-тук", коли хтось стукає в двері, або просто чимось грюкне (молотком, наприклад)
74. "ціп-ціп" - курча, звучить блище до: "чіп-чіп"
75. "ку-ку-рі-ку" - ну, навряд, чи воно саме так вимовляється, але інтонація точна - кароч, курячу сім'ю Данилко вже розрізняє - де півень, де курка: "ко-ко-ко", а де курчата :)
76. fish - готувала якось рибу, виклала на дечко цілою, думаю - покажу дитині, а він мені: "фіс" - і палець рибі в око тикає. Правда після того першого: "фіс" частіше звучить: "шіф" - міняє букви місцями
77. "сяяям" - маємо у Львові коника дерев'яного, аби гойдатися, і я часто співаю сину пісеньку: "їхав собі пан, пан, на конику сам, сам, а за паном хлоп, хлоп, на конику: хоп, хоп, а за хлопом Гриць, Гриць, на конику: гиць, гиць, а Данусик цьоп, цьоп, на конику скок, скок! скок-скок-скок, гиць-гиць-гиць, оп-оп-оп, пан-пан-пан, сам-сам-сааам" (я ще вкінці роблю протяжне "ааа", от Данилко і позначає поняття: "кататися на конику" словом: "сяяям", окрім очевидного: "сям", як "самостійно". До речі пісеньку підспівує, особливо останнє: "сам-сам-сааам!"
78. "апчхі" - каже, коли хтось чхає або кашляє. Епік: "тато апчхі" - як Петро каже: "кашлянути в хаті не можна" :)
79. the bus - автобус знає англійською :)
80. "трак" - спочатку думала, що хоче сказати: "the truck", але ні, намагається сказати трактор

самі бачите, що словничок у Данилка почав досить суттєво збільшувати щомісяця, так що я вам розкажу ще до ста слів, а далі буду хіба цікаві/смішні "словотвори" описувати

їсть Данилко вже майже з дорослого столу, рідко готую окремо йому, досить вправно користується вилкою та ложкою (няня ще вражалася, що він може горошок набрати і ложкою до рота занести та не розсипати "по дорозі", казала, що він у неї найвправніший в тому плані такого віку у всій її історії "няньствування". Кароч, похвалила мене, що мама навчила, а я й рада втішитися), але все одно малюк часто почитає руками допомагати. Перестав їсти супи - ну, "ні то ні", мама не переймається особливо. Але за місяць знову запропоную, сподіваюся це "сезонні мушки", як то в діток часто буває. При чому молочну кашу їсть зранку - ложкою - сам - і чудово - майже й не розливає, а суп йому тре лише руками, а там рідке, і все - скандал гарантовано

улюблені іграшки цього місяця - пазли і кубики. Кубики складає мама, Данилко замовляє, яку тваринку складати, подає кубити, які далеко, і розкидає результат. Ще шибеник любить складати вежу і валити. З пазлів - є дерев'яні дошки з вкладками, звідти можна, наприклад, тваринок подіставати, і оці деталі, що дісталися, треба поставити на місце. В дошці - на "місці" - тваринки можуть бути намальовані, тоді їх легше ідентифікувати, а можуть ні. Данилко складає і такі, і сякі, але там, де порожньо, мені здається він просто по-пам'яті сладає. Ще є пазли - картонна картинка порізана на шматочки, тут малюк на рівні "де мама покаже, там і вставлю", але його це теж розважає, часто веде мене за руку складати картинку. Ну, і найцікавіше - результат поламати! :)

взагалі, в мене ніколи не було ніяких претензій до няні, і мені було помітно, що вона з дітками займається, але скільки Данилко всього вивчив-навчився за оці кілька тижнів (3 листопадових) удома з батьками - це вражаюче. Хоча я не вважаю, що аж так активно з сином займаюся (можна більше і ліпше), але в нього, можна сказати, повністю змінилася поведінка - або нам стали помітніші зміни, бо ми разом удома, або попередні вміння він не встигав демонструвати, бо в нас інші сценарії програються в сім'ї, або саме благодатний вік, коли малюк все "хапає"... та я вела до того, що по-моєму батьки впливають на дітей дуже позитивно, от :)

Tuesday, 13 December 2016

місяць двадцять перший: підростаючий британець

чесно кажучи, я почала писати про два місяці разом, але деталі пригадувалися "по ходу", тому в кінці кінців розділила розповідь на дві окремі нотатки. У цьому пості якось все крутиться навколо Данилкових слів чи позначення ним понять - кожне стає цілою "історією". Отож, так і розповідатиму :)

спочатку пройдуся по старих словах, що зазнали метаморфоз:
23. "daddy" - протрималося в словничку щось з тиждень, не прижилося (а от мене він довго називав: "mammy"), видно, ми дома не використовуємо англійську, тому воно з садочка принеслося, але швидко пропало ("mammy" - жило якийсь час, бо няня використовує його значно частіше, сама чула). В жовтні зате з'явилося: "тато". І, якщо раніше ми з Петром були: "маму" (саме: "мамУ", думаю, це від кличної форми: "мамо", "тату" - так об'єдналося), то тепер ми обоє - "тато"! але в критичні моменти - вночі, чи як гримнеться десь - чітко кричить: "мама"! ще для "посміятися" напишу, що я перший раз натайпала: "mummy" - мумія в перекладі - майже за Фрейдом асоціація! бо в жовтні Данилко вставав о 5:00-5:30 ранку зазвичай, о 6:00 - це якщо батькам пощастить - ми з Петром були реально як дві мумії :)
32. "білочка" - не прижилося, тому під цим номером поставю "ку-ку", яке я чомусь не порахувала в 18-ому місяці, хоча й розповідала про нього, а в жовтні воно доповнилося  і англійською версією: "peekaboo"
34. "ка" - це 100% кава, а то я щось сумнівалася спершу. Щоранку ходять з татом робити мамі цей напій :)
35. "пе", яке, здавалося, означало: "пес" протрималося тиждень чи два та й зникло. Замість нього впишем: "ням-ням", яке в нас є вже давно, як повідомлення, що смачно. А тепер, як стало зимно, то у нас з Данусиком з'явилася така собі традиція - ми після прогулянки п'єм чай (ну, чай то мама п'є і тато сьорбає, а Данилко або лимон з цукром залитий гарячою водою, або якийсь теплий компот, часом молоко, але рідко - зрештою, будь-що тепле після прогулянки ми називаємо: "чай") і до чаю у нас є "ням-ням" - печиво, чи пиріг, чи кап-кейк, маффін, etc.

тепер про нові слова чи поняття:
46. "буба" - від: "бубка", в значені: "ягода" - малина, чорниці, гранат (даю вже чищені зернята), чи полуниці та навіть мандарини теж. Раз в день мусить бути "буба", як не крути. Ви не дивуйтеся з того, що жовтень, а в нас ягоди - це ж Лондон, тут є все цілий рік і в ту ж ціну постійно, а отже і тієї ж якості
47. cookie - печиво. Ой, просто "біда" з тим солодким... дитя постійно хоче "ням-ням", або cookie, або "бубу". І якщо колись можна було дати рисове печенько несолодке, то тепер малюк мудрий і чітко знає, яке саме cookie він хоче, і в якій шафці воно лежить. От як ви пояснюєте, що десерт буде потім? хтось скаже, що сама винна, навіщо взагалі давала? але я вважаю, що рано чи пізно почне то їсти, всі будуть пригощати, чи дарувати на свята, тому десь від півтора року я давала вкусити свого снікерса, чи твікса, або лизнути моє морозиво, чи шматочок торта скуштувати. Але от зараз Данилко прагне солодкого ЗАВЖДИ. Моя стратегія з обмеженням виглядає так - або даю після основної їжі, або в оті моменти, коли ми п'єм чай, але раз на день, або "бубу" як корисний замінник. Більше ні, бо нині вже було. Але хоч раз на добу у нас "скандал", бо Данусик хоче "ням-ням", або мама відкрила шафку, де лежить cookie, і синочку одразу стало його треба (тут має бути смайлик для позначення "замаханої" мами)
48. "ааа" - пити, це від того, що ми п'ємо дома газовану мінеральну воду і виходить, що кажем: "ааа" в кінці процесу, бо вона щипає трохи язика. Ще Данилко каже: "ааа", коли показує на рот, або на чашку. Взагалі, у нас в жовтні було досить багато гостей, то мені було кумедно спостерігати, як малюк намагався повторювати за нами - ми п'єм вино, він і собі сідає за стіл, вимагає таку ж склянку і "ааа", навіть чокається. В результаті побив нам два бокала (я не жаліюся, просто констатую факт). Ну, і ми його пересадили цього місяця з його стільчика за дорослий - трохи зависоко, але він і так скаче-товчеться та майже не сидить спокійно. Плюс для малювання, в Данилка є власний маленький столик і стільчик. До слова, малює в основному мама і все квіточки та зірочки (що замовляють, те і "творю"), цьопик часом маркером водить туди-сюди по папері - ото й все. Пальчикові фарби пробували, то намагався пальця з синьої фарби запхати одразу в банку з жовтою. Такі з нас "художники"...
49. "уууї" - коли з'їжджає з гірки, то так викрикує, відповідно, сама гірка - теж стала називатися "уууї". Часто й гойдалку так позначає. І коли йдемо на прогулянку - теж одразу вимагає "уууї"
50. "see saw" - це та качеля, де двоє діток з різних боків сидять і так вверх-вниз під своєю вагою гойдаються. Назва від англійського віршика про Мері. Я якось розберуся в цьому питанні і окремо напишу. Але дуже в нього класна вимова при цьому: "see saw, see saw" :)
51. "кака" - горщик і сам процес, називати щось погане: "кака" - я не навчила і не знаю чи вчитиму, якось на разі обходилася без такого узагальнення. Успіхів з використання горщику нема - далі в памперсах ходимо
52. "фа-фа" - машина сигналить
53. "уї-уї" - поліція їде зі звуком, каже так на машини поліції, швидкої та пожежної служб
54. "мо" - молоко
55. цьом-кає, може послати повітряний поцілунок, або з'імітувати, що дві іграшкові тваринки поцілувалися. Повітряний поцінунок і раніше міг послати, але не щоразу, а тепер чітко робить на прохання. Коли я хочу його поцілувати, то ще може покричати: "no!" - "повимахуватися". Сам теж не щоразу цілує - мусить мати настрій. А от повітряний - запросто, особливо бабусям по скайпу :)
56. "дідо" - чомусь тато і дідусі Данилку легше пішли, аніж мама і бабусі - чоловіча солідарнісь, видно :)
57. "баба" - але рідко, одразу діда шукає
58. і ще з'явилися всілякі прикольчики в стилі: "this is the кві" - "це квіточка", "this is the тю-тю" - "це поїзд". Логіку англійського простого речення опанував, артиклі теж - малий британець росте же ж! :)
59. monkey - мавпа, часом видає звук: "у-а-а-а" - при цьому ще рукою навчився бити по роті, наче Тарзан
60. the bubble - на мильні бульбашки - ми часто купаємо Данилка в пінці, відповідно тим же словом проситься в ванну, ще так само каже на надувні кульки

p.s. як вибирала фото, то згадала, що Данилко вміє нюхати квіти, здається ще влітку навчився. Мені навіть його няня якось зі здивуванням розповідала, що вона пересаджувала щось у себе в садку, а він нюхав, і її це вразило (наче британці ніц своїм дітям не показують про природу та не вчать отакої елементарної взаємодії). А от у жовтні няня дивувалася, що Данусик дмухає на кульбабу, котра біла :)

Wednesday, 5 October 2016

bye bye, Skype!

місяць двадцятий: малий шкодник

почну зі словничка:
34. "ка" - слово недоведене, але є підозра, що воно означає "кава" - тато з Данилком щоранку роблять мамі каву, або "ноцник" - теж звучить як: "ка". Або і то, і то - в діток часто один склад позначає кілька речей. Так що ми з Петром ще дешифруєм :)
35. "пе" - теж недоведене, але здається то є "пес". Просто, коли я питаюДанусика: "песик?" - він мені відповідає: "гав-гав". І от як перевірити, шо "пе", то є "пес"? коли прощу: "покажи", то веде до вікна... досліджуємо...
36.  "ту-ту" - поїзд
37. "ух-ух" - сова
38. "іа" - ослик
39. "туда" - вже давно каже, але я забувла згадати, ще й пальцем показує куди він хочем

з ноцником є деякий прогрес - приносить його, показує, щоб я зняла памперса, коли знімаю, то сідає. Але ніц не робить! так що успіх сумнівний - але хоч щось :)

почав цікавитися ліжечком, просить аби поставили його туди, може навіть прилягти і вкритися. Але спати там не планує - все на рівні "погратися"

розібрався з сортером - раніше знав лише куди коло пхати, тепер вже всі фігури вірно розсортовує. Аналогічно має кілька пазликів, то якість простіші - де знизу намальовані ті тваринки, які треба запихати - він складає. Де знизу порожньо - то сам ні, але якщо я покажу, куди ставити - то поставить, ну, сам може лише деякі очевидні фігурки, наприклад, жираф з довгою шиєю. Ці забавки йому вже навіть набридли, часом неоче складає. Чим таким можна зацікавити півторарічного малюка?

цього місяця Данилко "вчудив" першу "шкоду" - викинув з вікна шкапретки! при чому такий зранку милий, показує щоб я дала погратися. Ну, мені ж не шкода - 5 нових пар! з яких він викинув 6 штук, поки я десь відволіклася! вікно у нас безпечне - він не вилізе і дірка маленька, але от шкарпетки пролізли. Одну я знайшла на підвіконні, другу виловила з парапету довгою шваброю, при цьому ще 3 з того парапету впали до сусідів на терасу. Ходила "побиралася". Але історія на цьому не скінчилася, бо наступного дня Данилко викинув босоніжка! я знову ходила до сусідів... а ще наступного 2 книжки! був сварений, навіть татом (в нас тато добріший і лагідніший, а мама любить "строїти"), правда сусіди у відпустці, тому книжки так і валяються... ну, і походнішало, тому вікна в основному зачинені, більше втрат нема. А чи надовго?..

друга "шкода" була, коли Данусик сам вийшов на балкон. При чому так тихо-тихо. Ми були в іншій кімнаті і я кажу Петру: "чьо так тихо?" - Петро пішов глянути: "чьо там" - а це чудисько на балконі! балкон теж повністю безпечний - але треба за малечею вже слідкувати - капці!

переїхали цього місяця за загальний стіл. Ну, сидить він на своєму стільчику,  але стільницю я вже не ставлю, а присуваю до нашого столу. Данилко навіть почав проситися сидіти на наших стільцях - відчуваю, що недовго ще тому стільчику нам служити... такий малюк поважний, все повторює за батьками

в тему про повторює - "папужить! дійсно все. При чому як каже Петро: "хоч би щось добре". От зуби чистить він неохоче, а як покривитися, чи язика показати, чи побачити, що ми їмо морозиво, і вимагати собі - то це бігом. Пора вже фільтрувати, що при ньому робимо та кажемо :)

і така "модніца" росте - якщо я щось куплю йому, то все мусить поміряти, буде носитися з тими капцями і в тих джинсах - от де воно в тх діток береться? :)

Friday, 23 September 2016

місяць дев'ятнадцятий: апу :P

цей місяць був дуде урожайний на зуби - у Данусика їх вилізло одразу 3 - оті перші кутні вже усі є. При чому вони якось лізли всі одночасно і хоча мали б були спершу верхні, а потім нижні, але у нас вийшло перше ліві, потім праві. Правда різниця між нижнім лівим і правим верхнім 3 дні, але факт є фактом. По числах - лівий нижній я побачила 3-ого серпн, а 5-ого вже засікла верхній правий. Правий нижній з'явийвся числа так 24-ого (приблизно, бо я не записала і тепер точно не пам'ятаю)

про словничок (нагадую, що я вирішила вести загальну нумерацію слів)
22. "альо" - насправді знає з місяців 10-и, але я забула розказати, то зараховую зараз. Плюс, саме зараз почав "гратися" в "альо" дуже інтенствно - може взяти телефон - мій, чи дитячий, чи планшет, чи пульт від телевізора (щось подібне на телефон) - і казати до нього: "альо". І до вуха притуляє, звісно... імітує "говоріння", сміх, паузи... така милота :)
23. "mammy" і "daddy" - важко вловити до кого що він каже; по-моєму, і те, і інше до нас з Петром обох - досить таки кумедно. Зараховую як одне слово, бо "мама" вже було в словнику, а отже, нове дише "daddy" Плюс, я рахую "значення" незалежно від мови, а не саме "слово"
24. "ууу" - то так слоник каже, ну, я так навчила, що то "ууу" хоботом слон робить. Якщо у вас слоник каже не "ууу", а щось інше - признавайтеся :)
25. "шшш" - шипить змія
26. "жжж" - жужить жучок чи мушка
27. "га-га-га" - кажуть гуси і часом качки
28. "кря-кря-кря" - качки крякають
29. "ква-ква-ква" - жабка квакає, прадва в нього якось "кря" і "ква" дуже подібні :)
30. вміє показати, що краб може клешнями, наче щипати
31. "кі" або "кві" - квіточки, каже і на зірки, і та квітки, і на якісь такі дрібні символи, наприклад, на мої сережки
32. "бі" - білочка, але рідко - непопурлярна у нас білочка...
33. топ слово місяця "apple" - звісно, "яблуко" українською - це так довго, в от "apple" - слово правильного розміру! яблука - улюблений Данусиковий фрукт, і яблучко "рішає" буль-яку проблему - як "шось не то", даєш дитині ябко і маєш спокій. Знає, де вони лежать - підходить до холодильника і каже: "апу", інтоняція наказова - щоб не сміли відмовити! отаий у нас "босс" в хаті

після повернення зі Львова у нас вдома завівся "ноцник" (горшок), але толку на разі ноль. Як посадим його туди, то малеча одразу хоче скочити і десь бігти. А ведмедика без проблем садить і хвалить за те сидіння на горщику. Тому будь-які поради в тому напрямку вітаються, хоча я схильна до 2-ох років не перейматися

ще пам'ятаю, якось мені "встрілило в голову" і я почала питати Данусика:
- покажи, де носик? - показує
- а в мами, де носик? - показує
- де очко? - показує своє
- а мамине? - теж показує
- а покажи вушко? - думаю: "та не знає він, що таке вухо, звідки йому то знати?" - показує!
- а мамине? - теж показує!
- покажи ротика? - це я вже, щоб "закрити тему" - показує! і мамин теж!
- а зубки? - показує!
- а язичок! - теж показує!!!
няня навчити не могла, бо я ж українською питала, я спеціально не вчила, час від часу - дуууже рідко - розказувала віршика:
летіла бджола - жжж - коло чола
летіла оса - жжж - коло носа
летіла мушка - жжж - коло вушка
а ще одна мушка - жжж - коло "брюшка" - це вже моя власна "самодіяльність почалася -
а гава летіла і в рот залетіла!

мальота прогресує - не встигаєм з Петром навіть зауважувати. Скоро геть дорослим стане :)

Wednesday, 3 August 2016

місяць вісімнадцятий: річка, спека, черепаха

а у нас повноліття "на носі" можна сказати - майже 18 місяців Данусику! що ж нового сталося... зі слів "виграє" перше місце цього місяця: "нема" - і нове, і улюблене. Можна сказати (з натяжкою), що Данилко сказав перше речення: "гав-гав нема", бо собачки-таки не було. І оте "нема" малюк повторює без зупину - випив водичку, каже: "нема", з'їв печенько - теж "нема". Друге нове слово у Данилка: "ляля" (лялька), кажу: "дай лялю" - приносить мені і каже: "baby?" (ця запитально інтонація це щось). Ще одне улюблене слово (майже як "нема"): "my". Забереш у дитни щось, а він як почне: "my! my! my!"

от буквально на останніх днях 18-ого місяця тато навчив Данилка ще одного слова! і слово це - черепаха! у Данусика звучить як: "чіпа". В нього є іграшки для ванни - велика черепаха-мама, яка плаває в воді і катає на спині три малі черепашки-дитинчата, ось ми повернулися до Лондона, почали знову з ними у ванні купатися та вивчили нове слово :)

вперше Данилко сам ініціював гру! звісно була та гра простою "ку-ку", але от тепер не ми йому вигадуємо забавки, а він сам починає "ку-ку"-кати і натякати, що його слід розважити. Аналогічно з танцями - як зачує десь музику, то буде тягнути нас танцювати, сидіти не смієш, всі мають разом рухатися :)

цікаво як малюк інколи застосовує слова у незвичний спосіб. От наприклад "па-па" почав казати, коли втомлюється і хоче вже побути лише з мамою - типу "гості забирайтеся геть", або: "мама, йдем додому, всім па-па". Це якісь такі асоціації... і правильні наче, і доволі своєрідні, мене вони усміхають. Чула, як замість: "па-па" казав: "bye-bye" - от якщо він слово знає і англійською і українською, це як одне слово рахувати, чи як два? вирішила відтепер рахувати нові слова щомісяця - їх з'явилося 4 і маємо у сумі 21 штука (плюс "baby" та "bye-bye", які я окремо не рахую). Звісно, рахуватиму лише поки мені пам'яті вистачатиме на них :)

а ще ми літали до Львова і оскільки погода була спекотною, то познайомили синоча з однією з улюблених татових забав - плавати у гірській річці (мама в нас більше море любить). Сказати, що Данусику сподобалося, це сказати ніц - він був в захваті! кидався камінцями в основному і сидів з татом в "джакузі" (гарська річка має таку течію, що воно відчувається як масаж водою) - звідти дитину доводилося силою витягати. Малюк навіть поспав на пляжі... також ми йому в нас у подвір'ї влаштовували pool party - велика миска і вода дорівнює щасливий Данилко, головне, що зайнятий на годину. А загорів - вав! волосся вигоріло - і такий весь смаглявий блондин вийшов!

при цьому чомусь почав боятися купатися - в ванну ставлю і не сідає, а стоїть і довго треба вмовляти сісти. Покласти нереально взагалі - крик одразу, голову помити важко - коли вода на очі тече теж "свариться" з нами. Це вже другий місяць так. Думаю ми з татом або якось загарячу воду набрали, або колись він схопив мило, а потім руками потер очі - пекло, звісно, і злякався та запам'ятав собі. Зате тепер менше використовую і мила, і шампуню, стараюся просто водою в основному - кажуть для дитячої шкіри того досить і здоровіше навіть

з суперечливого - любить собак, але лякається як вони гавкають. Бачить пса, то буде проситися йти до нього - дай погладити, навіть великого. А почує здалеку гавкіт то біжить на руки - боїться. Котів теж любить, але вони спритніше тікають і не даються побавитися, а собаки "терплять" Данусика :)

ми підстриглися! вперше! до того якось наче не було чого. Роботи перукарці аж на 7 хвилин, зате тепер набагато акуратніше виглядає. Звісно, коли помічав, що його чіпають, то крутив головою та махав руками, але я старалася відволікти і в мене добре виходило - підстигли гарно

правду хтось з відомих людисьок казав: "виховуйте себе, а не дітей, а вони братимуть з вас приклад". Подивися Данусик, як тато траву стриже і собі катати газонокосилку, і вилами бавитися, і віником подвір'я замітати - такий помічник росте :)

взагалі, за цей місяць прогрес як на мене шалений - і ходить набагато краще, ми по 20-30 хвилин могли по селу гуляти за руку, і якось поводить себе доросліше, і намагається говорити багато, повторювати старається за всіма... я колись читала, що подорожі дуже позитивно впливають на діток, ніби підштовхують їх до нових звершень - цікаво, це воно? чи просто півтора року це вже такий вік "цікавий"? :)